Пароніми до слова Цілий

Пароніми до слова Цілий

  1. Цілий ЦІЛИЙ, а, е. 1. Такий, від якого нічого не відокремлено; наповнений по вінця чим-небудь; узятий повністю: Катря мовчки дістала з полиці цілу хлібину і урочисто поклала на столі (Головко, II, 208); В окремій посудині з бульйоном відварюють цілу чищену картоплю і цілу невелику цибулину (Укр. страви, 133); Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою (Мирний, II, 274).У спол.: ц. хліб, батон, паляниця, гарбуз, диня, картопля, цибулина, яблуко, яйце, кусок, миска, склянка, тарілка. 2. Не пошкоджений, не знищений, не зношений, не поранений: — Ти не горюй, що ногу втратив... Руки є, голова ціла, жити можна (Шиян, І, 138); Попереду лежав майже зовсім цілий міст, кінець його зник у синій млі (Голов., III, 281); Тут усі будиночки були цілі й не займані війною (Кучер, V, 345). У спол.: ц. будинок, міст, танк, трактор, голова, нога, рука, тіло, череп, одяг, пальто, костюм, черевики, цегла. 3. Великий, значний: Цілий гурт хлопців оточив мене (Сміл., II, 178); Шлях, пройдений Радянським Союзом за 60 років, — це ціла епоха (РУ, 22.12 1982). У спол.: ц. ряд чогось, гурт, епоха, подія, трагедія, драма. 4. Який сприймається як єдине ціле; увесь: Тут [у тайзі] виростуть робітничі містечка, цілі міста (Донч., II, 43); У школі... її [Нелю] змушували виступати від імені цілого класу чи то від імені дівочої гімназії на різних святах (Вільде, І, 426); Ціла країна турбувалася долею нового врожаю (Коз., III, 320). У спол.: ц. країна, область, район, місто, підприємство, завод, колектив, бригада, клас, група, компанія, ланка; складне синтаксичне ц. 5 (мат.). Який не містить дробу: Натуральні числа, протилежні їм числа і нуль називають цілими числами (Матем., 5, 17). У спол.: ц. величина, вирази, число, показник.

Приклади використання Цілий

Ртуть перекочувалася цілий день, пересуваючи кульки, стимулюючи жінок, розпалюючи їх, тоді як вага самих кульок зміцнювала м’язи в їхніх піхвах.

Цілий ранок пасажири «Бонадвентура» не втрачали з поля зору острів Лінкольна, що незабаром здалеку став нагадувати зелений кошик, із якого стриміла гора Франкліна.

Жалюгідне подружжя перебивалося тим, що їм вряди-годи перепадало від родичів, і, ледве зводячи кінці з кінцями, обоє вічно були невдоволені, завжди чимось обурювалися, нарікали на життя й на цілий світ.

А якщо цього буде замало, йому видали цілий список осіб, починаючи із «старого Барилка, осьдечки там», до кого він мав звернутися за подробицями.

Бо й мале з путі праведної відхилення святий собі за цілий блуд мав.