Пароніми до слова Поклик
- Поклик ПОКЛИК, у, ч. 1. Те саме, що заклик у 1 зн.: На його поклик першими з'явились брати Влаженки (Гончар, І, 417).У спол.: я. глухий, голосний; товариша, гудка; на п. озиратися, приходити, з'являтися. 2. (перен., перев. поет.). Притягальна сила чого-небудь; відповідність своїм переконанням, покликанню: / вона після довгих вагань погодилась: історія для неї була покликом долі (Цюпа, Краяни, 159). У спол.: л. владний; долі, простору, дороги, поля, моря, весни, душі, серця; за п. душі, серця. З (рідко). Те саме, що заклик у 2 зн.: Ми йшли на поклик безнастанний: «Війна — палацам, вічний мир — хатам!» (Сос., VII, 55). У спол.: п. безнастанний, мужній, невщухаючий. 4. Викрикнута фраза, слово, звук; вигук: Чоловік озирнувся на той поклик, і Павло побачив, що це Бранко Рибар (Кучер, V, 278). У спол.: п. веселий, гучний, розпачливий; п. друзів, птаха.
Приклади використання Поклик
Це у тому світі книги спіймані у сіті реєстрів та каталогів, розкладені у алфавітному порядку, без жодної поваги до їхнього змісту, а тут кожна книжка відкликається на поклик душі, коли душа готова для цього.
— І поклик долі наздогнав, І повернув її стежки, Біль і любов подарував На всі дороги та віки.
Графиня підійшла до низенького стільця, сіла й заплакала; покоївка, з’явившись на її поклик, побачила її почервонілі очі й сказала співчутливо : — Ох пані, у вас завтра знову буде поганий вигляд.
Якимось чином мовчазний поклик Джона Сміта був почутий Бібліотекарем Лі.
У відповідь на цей палкий поклик Гіткліф глянув на неї у безмежному відчаї; його очі, широко розплющені й вологі від сліз, несамовито вивчали її обличчя, а груди ходили ходором.