Кам’я КАМ’Я НЙЙ (КАМІ ННИЙ), а, е. 1. Утворений, виготовлений з каменю: Матроси засіли під кам'яним виступом високої скелі (Кучер, II, 263); Машина мчить, гурчить камінною дорогою (Горд., І, 451); Мовчазна й негомін-лива тепер Хотинська фортеця. А колись тут, біля кам'яних мурів, схрещувалися шаблі, ламалися списи, падали ядра (НС, 1968, № 10, 38).У спол.: к. берег, виступ, гора, обрив, плита, плато, русло, уступ, хребет, шпиль, споруда, фундамент, будинок, будівля, вежа, гробниця, катакомби, печера, хата, школа, сарай, вал, гребля, мур, огорожа, стіна, цямрина, опори, стовп, дорога, коридор, кладка, міст, поміст, східці, сходи, шлях, знаряддя, сокира. А К. баба — статуя давнього походження, що найчастіше знаходили в степу на могилах; к. доба (епоха, вік) — період в історії людства, який характеризувався обробкою знарядь з каменю (до металів); к. сіль — викопна кухонна сіль; к. вугілля — викопне чорне вугілля; к. литво — вироби, виготовлені з гірських порід шляхом відливання.
2 (перен.). Непорушний, застиглий, холодний: Карпові хотілося бачити тривогу чи навіть страх на тестевому обличчі, але воно залишалося якимсь кам'яним, непроникним (Шиян, І, 540); 1, мабуть, треба бути якоюсь камінною, щоб не піддатися тому настроєві загальної радості, яка живе зараз у селі (Коз., ПІ, 267).
У спол.: к. вираз обличчя, погляд, усмішка, упертість. А К. душа (серце) у кого — хтось дуже жорстокий, бездушний; к. сон — міцний сон.