Пароніми до слова Звичка
- Звичка ЗВИЧКА, и, ж. 1. Властивий кожній людині певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність людини до відносно усталених способів дії: Вона [Марійка] виробила собі звичку не гаяти жодної хвилини (Донч., V, 416); Але дитячих шкільних звичок не так легко позбутись, до того ж є справді якесь зачарування в цих маленьких хатках, наповнених солодкими скарбами (Коп., II, 464).У спол.: з. вчительська, гарна, добра, домашня, людська, рабська, стара, хліборобська, цивільна, шкільна; з. виробити, мати; з, позбутися. 2. Уміння, навичка, набуті тривалим досвідом, тренуванням: Без звички в лісі ставало страшно. У спол.: без з. писати, працювати, співати, шити, читати.
Приклади використання Звичка
Така вже, мабуть, звичка у столичних літераторів нічого зопалу не обіцяти …
Чорт забирай, я думав, буду більше радіти, думав, заграють бойові труби або що-небудь схоже … Звичка.
З тих пір і з’явилась звичка, стоячи на платформі в очікуванні електрички, дивитись поверх голів, так я раніш видивлявся її …
Часом він хапався за краватку й поправляв її; проти великих загадок то була повсякденна його звичка.
Така вже, знаєш, у мене звичка — перехопити «чогось» саме в цей час , — і Пух з надією скосив очі на буфет, що стояв у кутку Совиної приймальні , — скажімо, ложечку згущеного молока чи там ковточок меду …